У більшості українських позичальників ментальність кидал. Багато власників бізнесу виїхали з країни, не розрахувавшись з кредитами, багато хто вирішив, що за дріб’язкову суму вони наймуть юридичну компанію, і та вирішить всі проблеми з боргами.

Про це розповів директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костянтин Ворушилін.

“На жаль, у більшості українських позичальників ментальність кидал. Багато власників бізнесу виїхали з країни, не розрахувавшись з кредитами, багато хто вирішив, що за дріб’язкову суму вони наймуть юридичну компанію, і та вирішить всі проблеми з боргами. Але все виявилося не так просто. І відповідальність за фінансові розкрадання може настати і через 5-10 років. Тут немає короткого терміну давності”, – підкреслив чиновник.

При цьому, зазначив він, є і компанії, які дорожать своєю кредитною історією. “Наприклад, перекредитовуються в іншому банку і закривають свій обов’язок перед Фондом. І таких чимало. Ми продали цього року активи на торгах на суму 700 млн грн, а при цьому зібрали з банків 3,7 млрд грн. Це в основному гроші, які платять добросовісні позичальники, які думають про свою репутацію і про завтрашній день“, – розповів Ворушилін.

Як приклад він навів позичальників “Дельта Банку”, які погасили кредити на 1,5 млрд грн. “Правда, таких добросовісних виявилося тільки 1,5% від загального числа позичальників”, – розповів він.
…

Правда України

Банки закривають свої нерентабельні відділення і намагаються усе більшу кількість роздрібних послуг перевести в інтернет. Але деякі установи готові йти далі – провести різке урізання своєї регіональної мережі, не відмовляючись від роботи в роздробі. Правекс-банк, на якого Intesa Sanpaolo не знайшла покупця, скоротив майже половину своїх відділень.

Банківська система пережила масштабне скорочення мережі. З 1 листопада 2014 року (вже після закриття відділень в анексованому Криму та на окупованому Донбасі) до 1 листопада 2015-го банківських офісів стало менше на 3861 (-23,57%). Велику частину цих відділень (2631) закрили через банкрутства проблемних банків, підрахував Центр економічних досліджень і прогнозування. Однак працюючі банки також скорочували присутність. Найбільше відділень закрили Ощадбанк (-769) і ПриватБанк (-209). Але, враховуючи їхні розміри, клієнти цього просто не помітили: мережі зменшилися на 15% і 7% відповідно.

Кардинальну трансформацію пережив Правекс-банк. За рік він закрив 114 відділень, мережа скоротилася майже вдвічі – на 44,88% – з рівня 254 відділень. Тепер у нього 140 відділень. І якщо ще рік тому Правекс-банк займав 5-е місце в країні за кількістю відділень, то зараз не входить навіть в топ-10. НБУ поки що зазначає цифру відділень у 186 шт. на 1 жовтня.

На сайті Правекс-банку все ще зазначено, що у них «більше 287 відділень» (рівень кінця 2012 року), максимальне охоплення мережі було на початок 2009 року – 602 офіси. У відповіді на запит в банку не зазначили, скільки у них відділень, але оцінили скорочення мережі за рік у 97 офісів. У банку стверджують, що їхні дії економічно доцільні. «Витрати банків зростають, а доходи не збільшуються. Тому банк раціоналізує мережу і переглядає канали взаємодії з клієнтами. Ми проаналізували відділення з погляду доходів, витрат, обсягів залучення депозитів та інших параметрів. І пішли з міст, які нам не цікаві», – розповів голова правління Правекс-банку Тарас Кириченко.

У банку не коментують зв’язок між корекцією роздрібної стратегії та зривом угоди із продажу банку. Ще 23 січня 2014 року Intesa Sanpaolo повідомила про продаж банку компанії бізнесмена Дмитра Фірташа за 74 млн євро. У травні 2015-го було оголошено про зрив угоди. «Договір, укладений 23 січня 2014 року, було розірвано, оскільки до сьогодні банк не отримав дозволу від контролюючих органів на завершення угоди», – пояснювали тоді в прес-службі Правекс-банку.

Правекс-банк цього року закрив відділення у 48 невеликих містах і 6 селищах міського типу. До поточного моменту банк пішов, зокрема, з таких 42 населених пунктів, як Миронівка, Вишгород, Березань (у Київській області), Охтирка, Конотоп, Шостка (в Сумській), Знам’янка, Олександрія, Світловодськ (в Кіровоградській), Енергодар , смт Веселе (у Запорізькій), Ніжин, Городня, Прилуки (в Чернігівській), Сміла (у Черкаській), Каховка (в Херсонській), Нетішин (у Хмельницькій), Балаклія, Вовчанськ, Червоноград, Лозова, Первомайський, смт Сахновщина (в Харківській), Кузнецовськ (у Рівненській), Комсомольськ (у Полтавській), Іллічівськ (в Одеській), Дрогобич, Стрий, Жовква (у Львівській), Хуст (у Закарпатській), Бердичів, Коростень, смт Любар (в Житомирській), Дніпродзержинськ, Жовті Води, Новомосковськ, П’ятихатки (у Дніпропетровській), Бар, Жмеринка, Могилів-Подільський, Тульчин, смт Вороновиця (у Вінницькій).

Їхнім клієнтам запропоновано обслуговуватися у відділеннях Правекс-банку в обласних центрах. «Приймаючи рішення про закриття, ми оцінювали кожне місто, кожен населений пункт, виходячи з можливостей і потенціалу подальшого розвитку. До уваги брався ряд факторів: вартість оренди, локація, прибутковість, депозитний портфель, наявність конкурентів у регіоні, зручність для клієнтів», – уточнили в прес-службі банку.

Навіщо клієнту з невеликого міста їздити за кожною операцією до обласного центру, якщо можна перейти в інший банк, незрозуміло. Але в банку запевнили, що «докладають максимум зусиль для того, щоб перевести клієнтів на обслуговування у найближчі міста».

За словами голови правління, така стратегія не означає скорочення роздрібного бізнесу. «З населенням можна працювати і через інші канали, крім відділень, наприклад, через інтернет. Так чинять зараз багато банків, тому що великі мережі відділень втрачають свою актуальність», – сказав Тарас Кириченко. Але ефективність цієї стратегії невисока. За три квартали громадяни забрали з рахунків Правекс-банку 374 млн грн, що становить 18% його портфеля. Для порівняння: усі інші платоспроможні банки за аналогічний період наростили загальний портфель на 1,5% (з урахуванням валютних вкладів, перерахованих за офіційним курсом).

Українські банки дотримуються політики зниження присутності в регіонах, багато з них справді бачать гарні можливості для свого подальшого розвитку через онлайн-канали, але ніхто не сказав, що хоче закрити половину мережі. «Кредитування практично заморожено, і банкам дуже складно заробляти на процентних доходах. А комісійні доходи в інтернет-банкінгу завжди високі», – говорить голова правління банку Дмитро Гриджук.

Бувають ще й особливості різних країн. Наприклад, російський Альфа-Банк має намір закрити частину відділень у 15 містах РФ з населенням до 300 тис. чоловік. Але на українському ринку група діє інакше. «Ми переглядаємо канали продажів, робитимемо фокус на альтернативні канали – інтернет, брокерів, – розповів директор з розвитку роздрібного бізнесу Артур Атанов. – Ми провели невелике скорочення відділень у 2014 році. На даний момент ми вважаємо нашу мережу оптимальною і не будемо її скорочувати, скоріше, навпаки, плануємо органічне зростання кількості відділень з 2016 року. У цей час це можна зробити якісно, ефективно і недорого».
…

Правда України

Нинішня ситуація у глобальній економіці характеризується такими фактами.

1. Долар як глобальна валюта поступово дорожчає й кілька тижнів тому перейшов у нову фазу зростання. Це один з ключів до розуміння як сьогоднішньої ситуації у світі, так і можливих перспектив її розвитку.

Можна заперечити, що історії відомі моменти, коли долар суттєво дорожчав. Однак тоді економіка США мала більшу вагу у світі, кількість американської валюти та квазівалюти поза межами США була меншою, а глобалізація не зайшла настільки далеко, щоби зростання курсу долара вдарило по більшості економік.

Тож поглинання Штатами раніше емітованих євродоларів не могло стати проблемою ні для Америки, ні для світу. Наприклад, протягом 2000-2002 років індекс долара досягав значення 120 – на 20% вище, ніж зараз.

Однак у 2001 році ВВП США становив майже 32% світового у номінальному численні, а в 2014 році – лише 22% за даними МВФ. У 1980-х роках значення американської економіки було ще більшим – 35% глобального ВВП.

Зростання курсу долара разом з тривалим висхідним трендом на американському фондовому ринку змінили відплив грошей та квазігрошей із США на приплив. Це поступово призведе до перегріву фондового ринку та американської економіки.

Ідеться про аномальний сукупний попит: навіть якщо темпи зростання ВВП при цьому будуть невисокими, а надлишок попиту трансформується в інфляцію, то без нього економіка розвивалася б більш рівномірно.

Однак з ним є ризик надмірного росту галузей, орієнтованих на виробництво споживчих товарів. Врешті-решт це загрожує обвалом, подібним до того, який відбувався на американському ринку нерухомості у 2007-2009 роках.

Негативні наслідки перегрівання фондового ринку мають подібний логічний ланцюжок: активи спочатку зростають занадто швидкими темпами, їх ціни стають захмарними, але раніше чи пізніше бульбашка лопається, що призводить до масштабних втрат у фінансовому секторі та економіці в цілому.

Той факт, що розворот потоку грошей та квазігрошей уже почався, засвідчує динаміка їх залишків поза межами США.

У статті про домінування долара, ідеться про те, що 55% світових активів – акцій, облігацій, інструментів грошового ринку – знаходиться під управлінням американських менеджерів з управління активами.

Їм відома прірва між американською економікою та рештою світу. Тож у тому, що вони продаватимуть свої активи і переводитимуть капітал у США, нема сумніву.

Тобто глобальне фінансове домінування Штатів є організаційним містком, за допомогою якого “різниця потенціалів” між економіками США та решти світу трансформується в рух – потік капіталу в Америку, який спричиняє подорожчання долара та перегрівання економіки. Наслідки цього США ще пожинатимуть.

2. Економіки більшості країн світу вповільнюються, багато з них входять в рецесію.

Серед потужних країн у фазі економічного спаду перебувають Росія, Бразилія, Тайвань, Фінляндія. Головною фундаментальною причиною цієї тенденції є низхідна фаза довгого економічного циклу, характерна зростанням ефективності виробництва внаслідок масового впровадження нових технологій.

Основною тактичною, поверхневою й позірною причиною, а радше приводом є вихід США із QE3, який відбувся у 2014 році. Фактор, який підсилює проблеми ресурсних економік, – зниження глобальних цін на сировину як наслідок головної фундаментальної причини, що детальніше описано в попередній частині аналізу.

Особливу увагу в цьому контексті слід звернути на Китай. Його економіка, яка зростала шаленими темпами протягом десятиліть, у свідомості інвесторів є потужним редутом зростання світового ВВП та розвитку глобальної торгівлі.

З КНР, мабуть, довго ніхто не виводив поспіхом капітал під натиском макроекономічних проблем у країні, що так характерно для країн, які розвиваються, і регулярно трапляється в них. Сума іноземного капіталу, накопиченого в Піднебесній за весь цей час, колосальна.

Зараз така перспектива стає реальною. Одне лише усвідомлення цього може довести багатьох до паніки. Тісний зв’язок між доларом і юанем робить китайську продукцію надто дорогою у світі, знижує попит на неї і б’є по показниках зростання.

Що дорожчим буде долар, то нижчими будуть показники приросту ВВП Китаю. З іншого боку, Піднебесна може відв’язати юань від долара і провести девальвацію, намагаючись втримати економіку на траєкторії швидкого зростання з раніше запланованим показником – 7% приросту у 2015 році.

Однак такий крок дасть старт масовому відпливу капіталу з КНР, який буде тим більшим, чим більше інвестори звикли до стабільності китайської грошової одиниці. У будь-якому разі проблеми китайської економіки ще проявляться.

Ситуація у решті економік світу класична і добре відома українцям з недавнього власного досвіду. Дефіцит платіжного балансу призводить до паніки на валютному ринку, проблем банківської системи, зменшення реальних доходів населення, труднощів з фінансуванням бюджетного дефіциту.

Під час Великої рецесії 2008-2009 років економіки країн, що розвиваються, скорочувалися через падіння американської економіки. Нині вони одна за одною входять у рецесію, бо народне господарства США розвивається з унікальними для світу темпами та структурними показниками.

В обох випадках кризові ситуації ініціювали відтік капіталу з країн, що розвиваються, до Сполучених Штатів. Однак якщо вісім років тому це допомогло американській економіці, то зараз – однозначно шкодить.

З огляду на це тоді масштабне друкування грошей Федеральною резервною системою мало позитивний вплив на народне господарство США, а з ним – і країн, що розвиваються, принаймні спочатку і частково. У нинішніх умовах використання цього інструменту може призвести до руйнівних наслідків.

Це доводить, що не можна застосовувати одні і ті ж інструменти економічної політики при однакових економічних показниках, не проаналізувавши картину в цілому. Нехтування цим правилом може призвести до великого лиха.

3. Валюти більшості країн знецінюються. Наслідки масштабні: проблеми у банківських системах, різке зростання держборгу, масовий відплив капіталу, скорочення золотовалютних резервів. Боротьба урядів з цими проблемами відволікає ресурси від розвитку і робить різницю між ними і США ще разючішою.

Особливої уваги заслуговують орієнтовані на експорт економіки через падіння глобальних цін на сировинні матеріали. Наприклад, експортери нафти й газу за період високих цін на енергоносії накопичили значні золотовалютні резерви.

Зараз перед ними стоїть дилема: компенсувати новоутворений дефіцит платіжного балансу золотовалютними резервами, підтримуючи рівень життя свого населення незмінним, або збалансувати приплив і відплив валюти за допомогою девальвації національної грошової одиниці.

Як відомо, РФ зробила акцент на девальвації рубля, тому бореться з проблемами, спричиненими нею: інфляцією, банкрутством банків, відпливом депозитів. Саудівська Аравія утримує курс ріала незмінним, і вже отримала попередження від МВФ: якщо триматиметься цієї політикиі, то вичерпає резерви за п’ять років.

Нова хвиля зростання вартості долара, яка вже розпочалася, призведе до ще одного витка знецінення грошових одиниць багатьох країн світу, відпливу капіталу з них, подальшого зниження темпів розвитку їхніх економік, наростання інших макроекономічних та фінансових проблем у цих країнах.

На цьому тлі економіка та фондовий ринок США виглядатимуть ще яскравіше, ніж зараз. Однак така ситуація не може зберігатися в довготривалому періоді, оскільки Сполучені Штати суттєво інтегровані у світову економіку, передусім у фінансовому плані, а потенціал їхньої економіки обмежений, хоч і дуже великий.

4. Золотовалютні резерви – ЗВР – багатьох країн світу скорочуються. Це відбувається у тісній взаємодії із знеціненням національних валют.

Майже нема країн, які б уникнули зменшення резервів, незважаючи на те, якими темпами відбувається знецінення їхніх грошових одиниць у відповідь на відплив капіталу та погіршення торговельного балансу.

За рік, з вересня 2014 року до вересня 2015 року, золотовалютні резерви Бразилії скоротилися на 14 млрд дол або 3,8%, Китаю – 373,7 млрд дол або 9,6%, Індонезії – 9,5 млрд дол або 8,5%, ПАР – 3 млрд дол або 6,1%, Росії – 83 млрд дол або 18,3%, Саудівської Аравії – 91,6 млрд дол або 12,1%.

Переважна більшість цих грошей пішла на американський фондовий ринок. Проблема полягає не стільки в наслідках зменшення ЗВР для національних економік, скільки у його впливі на економіку та грошову одиницю США.

Річ у тім, що влітку 2015 року ліквідні американські активи поза межами США складалися з 569 млрд готівкового долара, 6,18 трлн дол держоблігацій та 2,28 трлн депозитів нерезидентів в американських банках. Близько половини від загальної суми перебувало у ЗВР центральних банків усіх країн світу.

Якщо ці запаси витрачатимуть на підтримку курсу національних валют, то США можуть зіткнутися з великим припливом грошей і квазігрошей. Такий сценарій – не суто гіпотетичний. Якщо глянути на розподіл власності на держоблігації США за країнами, то до таких висновків можна прийти з огляду на низку моментів.

По-перше, недаремно глобальні інвестори уважно стежать за Китаєм. Ця країна накопичила колосальні обсяги ЗВР – 3,5 трлн дол в кінці вересня – і є найбільшим власником американських держоблігацій – 1 271 млрд дол в кінці серпня.

Подейкують, що протягом кризи 2008-2009 років офіційні особи США щотижня телефонували в КНР, запевняючи китайців, що дефолту за американськими державними зобов’язаннями не станеться. Тоді Піднебесна могла дозволити собі зачекати кращих часів і не робити розпродажу держоблігацій США.

У нинішній ситуації при зростанні вартості долара Китаю доведеться витрачати ЗВР або на підтримку курсу юаня женьміньбі, або на погашення витоку капіталу при девальвації національної грошової одиниці.

Золотовалютні резерви Народного банку Китаю скорочуватимуться не залежно від сценаріїв розвитку подій. Питання лише у величині цього зниження.

Порівняно невелика паніка на глобальних ринках призвела до зменшення золотовалютних резервів КНР на 100 млрд дол у серпні. Ці гроші уже створюють ажіотажний попит на американських фондових ринках, про що свідчить динаміка останніх. Що буде, коли ситуація погіршуватиметься стрімкіше, – питання відкрите.

По-друге, треті за обсягом запаси держоблігацій США перебувають у власності групи країн-експортерів нафти, включаючи Росію, Казахстан, арабські країни. В умовах низьких цін на нафту ЗВР цих країн поступово скорочуватимуться. Як наслідок американські гроші та квазігроші повертатимуться у США.

У 2014 році повідомлялося, що Росія у відповідь на відплив капіталу, спровокований не в останню чергу санкціями з боку США, витрачала із ЗВР кошти, розміщені у казначейських облігаціях США, нібито бажаючи “насолити” Америці.

РФ мала вибір, адже могла продавати інші активи. У випадку широкого переліку інших країн вибору практично нема, тож їхні центробанки позбуватимуться передусім доларових активів як найбільш ліквідних та дорогих.

По-третє, подібне стосується Бразилії та інших країн, які зав’язані або на експорт сировини, або на економіку Китаю, яка вповільнюється. Тож ідеться про сотні мільярдів доларів, які повертатимуться до США, чого, мабуть, ніколи не було.

Ці гроші призведуть до подорожчання долара, надуватимуть бульбашку на американському фондовому ринку і штовхатимуть економіку у фазу перегріву. Америка стане заручницею експорту доларів, чим вона займалася протягом багатьох років. Наслідки важко прогнозувати, бо такого в історії ще не було.

5. Глобалізація насичується, глобальна торгівля переходить у фазу стагнації, з’являються перші ознаки кризи. Це другий ключ до розуміння економічної ситуації у світі та перспектив її розвитку. Усі описані тенденції накладаються на один потужний глобальний процес, про який почали говорити порівняно недавно.

Просування продукції провідних економік на глобальні ринки, ймовірно, досягло природного насичення. Тобто усі товари і послуги уже присутні на всіх ринках. Якщо ж не присутні, то через закритість або бідність країн, наприклад у КНДР.

Подальше зростання обсягів глобальної торгівлі можливе лише за умови появи абсолютно нових продуктів чи формування нових потреб людини. Така перспектива, ймовірно, тісно пов’язана з переходом до нового технологічного укладу і потребуватиме наукового прориву, який ніколи не давався людству легко.

Цей сценарій можливий, але його швидка реалізація малоймовірна. Більш вірогідний варіант кількарічної стагнації глобальної торгівлі, яка уже почалася. Динаміка зовнішньоторговельного обороту 20 найбільших економік показує, що їх зовнішня торгівля зростала більш ніж на 1,6% щорічно, починаючи з 2011 року.

Ці країни є провідними зовнішньоекономічними партнерами усіх країн, тому добре репрезентують міжнародну торгівлю. Їх сукупний номінальний ВВП становить 80% від світового, тому вони добре представляють і глобальну економіку.

Наведені темпи приросту низькі з огляду на історичні темпи глобалізації. Валютний оборот з пікового 2008 року – тоді він був завищений через перегрівання глобальної економіки – зростав щорічно лише на 0,45%. Це масштабна стагнація.

По-перше, якщо нема розвитку торгівлі та збільшення валютного обороту, то нема потреби у зростанні кількості глобальної валюти, функцію якої виконує долар. Це означає, що ті 2,2 трлн дол грошей та квазігрошей, які покинули США з 2011 року до першої половини 2015 року, не зможуть знайти собі застосування.

Вони або лежатимуть мертвим вантажем у ЗВР країн світу, спричиняючи надмірне збільшення монетарної бази у них та провокуючи розкручування інфляційної спіралі, або повернуться до США, спричинивши перегрівання економіки країни.

Ці гроші спочатку пішли у різні країни світу, стимулюючи їхні економіки, а тепер поступово повертатимуться до Америки.

По-друге, коли глобальна торгівля стагнує, то всі чи більшість країн світу втрачають ключовий драйвер росту. Якщо одна група країн виграє, то інша обов’язково програє. Хороша ілюстрація – ситуація на ринку нафти.

Зростання обсягів видобутку “чорного золота” у США призвело до суттєвого скорочення американського імпорту, автоматичного зменшення обсягів експорту країн-постачальниць нафти та надходження валютної виручки в їхні економіки.

Від падіння цін на нафту та інші сировинні матеріали виграли нетто-імпортери, а програли нетто-експортери. Якби ринок розширювався, то свою частину вигоди могли б отримати одні й інші. Такі гойдалки підривають стабільність глобальної економіки, створюючи хитку фундаментальну основу для фінансових ринків.

КНР як “мануфактура світу” не може залишатися осторонь цих проблем. Навпаки, вона має шанси опинитися в їх епіцентрі, що спровокує реакцію фінансових ринків.

Обсяги глобальної торгівлі у грошовому вимірі почали скорочуватися у 2015 році через подорожчання долара і падіння цін на сировину. Це говорить про те, що глобалізація не просто перебуває у стагнації, а демонструє перші паростки кризи.

Очевидно, якщо скорочення валютного виміру міжнародної торгівлі триватиме, то багато нових проектів у світі, розрахованих на глобальний ринок, заморозять, а фінансове становище існуючих суттєво погіршиться. Це ще один фактор появи макроекономічних проблем в багатьох економіках світу.

По-третє, ресурсні економіки великою мірою залежать від розвитку глобальної торгівлі, тому по них сильно б’є її стагнація і робитиме це надалі. Йдеться не лише про такі невеликі у світовому масштабі країни, орієнтовані на експорт сировини, як Україна, а про економіки, які входять у двадцятку найбільших.

У кожному регіоні світу є величезні країни, які потерпатимуть від наслідків стагнації глобальної економіки. За таких умов можна говорити про наближення глобальної економічної кризи, спричиненої кризою міжнародної торгівлі.

Найгірше те, що світ не буде кому рятувати, бо зростання економіки США, імовірно, вичерпується, а найближчий кандидат на роль рятівника світу – Індія – має занадто мало економічної ваги у світі.

По-четверте, масштабні капіталовкладення, які роками ішли з розвинутих економік у країни, що розвиваються, були тісно пов’язані з розвитком глобальної торгівлі. Китай виробляє готові товари, для цього він купує сировину у Бразилії за гроші, що стимулюють бразильського товаровиробника, який працює на внутрішній ринок.

На кожній ланці цього ланцюжка створювалися численні виробничі потужності, для цього залучали сотні мільярдів, якщо не трильйони доларів США. Тепер створювати потужності нема сенсу, бо глобальна торгівля стагнує.

Наслідком цього стане не лише відсутність нових капіталовкладень у країни, що розвиваються, в колишніх обсягах, а й продаж активів, розташованих там, з наступним виведенням капіталу і переведенням його в безпечну гавань. Такою в теперішніх умовах інвесторам здаватимуться передусім Сполучені Штати.

По-п’яте, соціальні і політичні наслідки стагнації глобалізації будуть неймовірними. Поки міжнародна торгівля стрімко розвивалася, проти цього була лише купка антиглобалістів, яка не мала впливу, особливо в матеріальному плані.

Криза глобалізації вдарить по кишенях мільярдів людей. Соціальна напруженість різко виросте. Частково це спостерігається протягом кількох років, починаючи з Арабської весни, але кінця-краю цьому не видно. Чим усе закінчиться – невідомо.
…

Правда України

Бійці “Азова” погрожують заарештувати олігарха Дмитра Фірташа, якщо цього не зроблять правоохоронці. Про це йдеться у заяві командира батальйону Андрія Білецького.

“Моя особиста позиція та позиція нашого громадянського руху “АЗОВ” полягає у тому, що, як тільки нога цього перевертня стане на Українську Землю – він має бути негайно заарештований. Він має бути негайно відданий під суд. І ця справа має бути показовою, тут, в Києві, а не в Америці”, – йдеться у заяві Білецького.

При цьому Білецький запевняє, якщо Фірташа не заарештують правоохоронці, то це зробить він з бійцями “Азова”.

“Якщо наша влада не заарештує Фірташа у час його перетину кордону – разом із ветеранами нашого руху, моїми бойовими побратимами, ми організуємо та здійснимо його громадський арешт”, – заявив Білецький.

На його думку, Фірташ має сидіти у в’язниці, а його власність слід націоналізувати.

Білецький звинувачує Фірташа у тому, що його дії були “частиною російської економічної, політичної та культурної експансії України”.

Такж, за словами Білецького, Фірташ безпосередньо пов’язаний із фінансуванням “тітушек” та вбивць Небесної Сотні.

Як відомо, глава МВС Арсен Аваков заявив, що Фірташа затримають, як тільки він приїде в Україну.
…

Правда України

Вже 1 січня українців чекає неприємний сюрприз. Ціни на ліки знову можуть зрости, на цей раз значно – за оцінками фармацевтичного ринку, як мінімум на 15-20%. Причина цінового стрибка – бажання Мінфіну підвищити ставку ПДВ на ліки до 20%. У МОЗ ініціативу не підтримують і попереджають про негативні наслідки зростання вартості медикаментів. Втім, у Кабміні запевняють, що для пацієнтів будуть передбачені компенсатори у вигляді адресної субвенції, однак вони будуть діяти лише протягом року. Пацієнти і фармринок вже назвали пропозицію чиновників “злочином і катастрофою”.

В рамках податкової реформи Міністерство фінансів ініціює підвищення ставки ПДВ на ліки з 7% до 20%, заявила заступник міністра фінансів Олена Макеєва в ході “Українського фармацевтичного форуму”. За її словами, пакет законопроектів про податкову реформу і держбюджеті на 2016 рік буде винесено на засідання уряду 30 листопада.

Чиновники мають намір скасувати всі пільги з ПДВ для економіки. “Це пов’язано з нашою стратегією, з нашими принципами справедливості і рівності”, – заявила Олена Макеєва. За її словами, спеціального режиму ПДВ будуть позбавлені, наприклад, та сільськогосподарські компанії.

За підрахунками Мінфіну, підвищення ставки ПДВ на ліки призведе до додаткових надходжень до бюджету до 10 млрд грн. Макеєва обіцяє, що ці кошти підуть не в загальний фонд держбюджету, а в спеціальний. З нього будуть фінансуватися програми медичної допомоги малозабезпечених верств населення, наприклад, на часткову компенсацію вартості ліків в аптеках, так звану реімбурсацію.

“Ми зустрічаємося з фармацевтичним бізнесом досить часто, і його представники добре розуміють нашу філософію. Я переконана, що вони б її навіть прийняли, однак за умови функціонування програм адресної підтримки пацієнтів, приміром, реімбурсації. Ми не вважаємо це резервом, так як мова йде про спеціальному фонді. Іншими словами, цей фінансовий ресурс повинен бути витрачений виключно на підтримку малозабезпеченого населення, програми охорони здоров’я”, – пояснила Олена Макеєва.

Втім, чиновник уточнила, що Мінфін тут зіткнувся з проблемою: у МОЗ не розроблені реформи за реімбурсації, страховій медицині та інших програм.

“Правильно було б запускати реімбурсацію, як стверджують в самій галузі. У квітні глава МОЗ говорив, що пілотний проект реімбурсації за інсуліну має запрацювати до кінця року. Фармацевти відзначають, що реалізація проекту так і не була розпочата”, – повідомила Макєєва.

Вона також зазначила, що Мінфін зацікавлений в тому, щоб діяв “прозорий і зрозумілий механізм розподілу грошей з соцфонду”.

“Ми проводимо консультації з Міністерством охорони здоров’я майже кожен день, сьогодні у нас є кілька пропозицій. Вже зрозуміло, що реімбурсації не буде, тому буде адресна субвенція”, – заявила заступник міністра фінансів.

При цьому джерело в Кабміні повідомив, що в перспективі система компенсаторів буде передбачати адресну допомогу безпосередньо пацієнту через систему карткової персоналізації.

“Перш ніж запустити цей механізм, необхідно, щоб в повному обсязі в Україні заробили стандарти (протоколи) лікування всіх захворювань”, – зазначило джерело.

Тому уряд планує в перехідних положеннях до Податкового кодексу прописати норму про зобов’язання Кабміну розробити систему реімбурсації.

“Субвенції будуть працювати лише протягом року, як і підвищена ставка ПДВ з відрахуванням до спецфонду, – підкреслив наш співрозмовник в уряді, – Якщо відновиться економіка, то правильним було б дотримуватися положень директиви ЄС, де прописані пільги з ПДВ на соціальні продукти харчування та ліки”.

У МОЗ визнають відсутність відповідних програм. Але заступник міністра охорони здоров’я Ігор Перегінець пояснив, що “Мінфін не розуміє, що реімбурсація – це не просто виділення коштів для монетизації соціальних пільг”, як, наприклад, субсидії на оплату комунальних послуг.

“Так не можна зробити з ліками. Ми не готові до цього. Тому говорити, що нам дадуть 10 млрд грн, а ми їх ефективно використовуємо, з нашого боку було б нечесно, оскільки у нас немає відповідних інструментів”, – зазначив він.

Позицію МОЗ поділяють і представники фармацевтичної галузі. Так, Володимир Ігнатов зазначив, що всі механізми компенсації подорожчання, про яких говорить Мінфін, “в реальності на сьогодні не існують і не можуть заробити в найближчій час”.

Не вірять в райдужні перспективи і пацієнти. “Реімбурсацію так просто не введеш. На це необхідно два роки. МОЗ тільки починає розробляти цю систему”, – пояснила Ольга Стефанишина.

Разом з тим, і галузь, і МОЗ ініціативу Мінфіну про підвищення ПДВ на фармпрепарати не підтримують.

“Ліки, які купуються в аптеках, автоматично стануть дорожче, – попередив Ігор Перегінець. – А оскільки в Україні майже 100% ліків продається в роздробі, то підвищення сплатити споживач”.

При цьому чиновник зазначив, що останнім часом споживання препаратів в Україні істотно знизилося.

“На 22% менше люди стали використовувати ліки, щоб контролювати свої хронічні стани, наприклад, гіпертонію, тому що не можуть собі дозволити (купувати дорогі ліки, – ред.). А це може привести до інфаркту, який лікувати набагато дорожче. Ми проти того, щоб соціальний продукт, за який люди платять готівкою, подорожчав”, – заявив Ігор Перегінець.

Ідея підвищення ставки ПДВ на ліки пацієнтські організації прирівнюють до злочину, а фармацевтичні компанії називають катастрофою для ринку, оскільки це призведе до зростання вартості препаратів.

“Економічна доступність ліків стане катастрофічно низькою на тлі зростаючих витрат населення на продукти харчування і комунальні послуги”, – впевнений Володимир Ігнатов.

“Підвищувати ПДВ на ліки – це злочин, – не приховувала своїх емоцій Ольга Стефанишина. – Зараз будь-яка людина, зайшовши в аптеку, відчуває себе, як в ювелірному магазині, тому що не може собі дозволити навіть мінімальні краплі від нежитю купити. Якщо Мінфін підвищить ПДВ – стане ще гірше!”

Ігнатов зазначив, що в разі підвищення ПДВ до 20% Україна стане однією з небагатьох країн Європи, де існує така висока ставка податку.

“В ЄС ставка ПДВ на ліки становить приблизно у середньому 7%. Приміром, в одній з найбільш “бідних” країн Євросоюзу – Франції – ставка ПДВ на рецептурні препарати становить близько 3%”, – розповів він.

Мало того, що в ЄС ринок ліків у вартісному вираженні, як мінімум, на 60% оплачується за рахунок медичних страхових фондів, а в Україні – на 90% за рахунок пацієнтів.

“Підвищення податку Кабмін перекладає прямо на плечі пацієнтів, обіцяючи, що може бути коли-небудь він запустить механізм компенсації зростання цін для незаможних. Так цього ніколи не станеться! Те ж саме обіцяли, коли вводили ПДВ до 7%. Фактично уряд своїми діями готує грунт для соціального вибуху”, – попередив Володимир Ігнатов.

При цьому фармацевти вважають, що сама ідея зрівняти ставку ПДВ на всі товари, послуги і ліки на рівні 20% – дефективна.

“Одна з глобальних цілей ПДВ – лімітувати споживання, тобто, чим більше ти споживаєш, тим більше ти платиш. Але ліки ж ми споживаємо не від того, що хочемо отримати від цього задоволення, – це не цукерки, не машини, не морозиво, не сигарети, не алкоголь. Ліки пацієнти змушене споживають, виходячи з того, що людині нікуди подітися – небудь в могилу, або лікуватися”, – зазначив Володимир Ігнатов.

“Якщо мета підвищення ПДВ – полегшити адміністрування податків, то метод обраний невірний і недостойний, адже всі ці підвищені витрати будуть оплачуватися з кишені пацієнта”, – заявив Іван Глушков.

Він зазначив, що після підвищення ПДВ з 7% до 20% ціни на ліки зростуть, як мінімум, на 15-20%.

“Учасникам фармринку потрібно буде більше оборотного капіталу, який сам по собі коштує грошей”, – пояснив він.

Перший заступник міністра охорони здоров’я Олександра Павленко повідомила, що Олену Макєєву запросили прийти у вівторок, 1 грудня, на засідання робочої групи МОЗ з дерегуляції фарміндустрії, де вона представить проект того, як будуть витрачатися кошти від підвищення ПДВ.

Разом з тим, у випадку якщо уряд і парламент все-таки підуть на підвищення ПДВ на ліки, то у грудні варто чекати різкого сплеску аптечних продажів.

Пацієнти напередодні стрибка цін почнуть закуповувати необхідні препарати на кілька місяців вперед. У свою чергу, на початку наступного року це викличе суттєве падіння обсягів продажів ліків, і, цілком можливо, що прогнози Мінфіну про зростання надходжень до держбюджету не виправдаються.
…

Правда України

Бізнесмен Дмитро Фірташ буде затриманий у разі свого повернення в Україну у зв’язку з відповідним зверненням Міністерства юстиції США.

«Згідно зі ст.597 КПК України, а так само ратифікованою Україною у 2006 році конвенцією ООН проти корупції Генпрокуратура України, у відповідь на відповідне клопотання Мін’юсту США, дасть вказівки Національній поліції України, у разі прибуття на територію України, провести затримання Дмитра Фірташа на 72 години, упродовж яких буде оформлено відповідне рішення про 40-денний арешт, аж до передання всіх матеріалів провадження, або низки епізодів за пред’явленими США Фірташу звинуваченнями», – написав А. Аваков на своїй сторінці в соцмережі в неділю.

За його словами, МВС володіє інформацією про наміри Д. Фірташа, розшукуваного США за червоною карткою Інтерполу (№ 2014/11752, контроль №А-2 043/3–2014), найближчим часом прибути в Україну. «Ця інформація підтверджується оперативними джерелами, а також поширюється в засобах масової інформації», – зазначає А. Аваков.

Міністр повідомив, що за результатами консультацій із колегами із США й заручившись підтримкою генерального прокурора України, звернувся до американської сторони з офіційним листом, у якому зазначає, що, відповідно до вимог Конституції, громадянин України не може бути виданий іншій державі, однак наша держава може перейняти кримінальне провадження щодо нього, у якому судові органи іноземної держави не прийняли вирок. Йдеться про громадян України, які вчинили злочин за кордоном, якщо діяння, у зв’язку з яким запитано передання кримінального провадження, визнається злочином Кримінальним кодексом України. «Дії, у яких звинувачують Фірташа Д. В., в Україні також є кримінально караними», – зазначив А. Аваков у своєму листі.

Він також зазначає, що, згідно з положеннями Конвенції ООН проти корупції, компетентні органи США можуть звернутися до компетентних органів України з проханням перейняти кримінальне провадження щодо Д. Фірташа і провести в ньому розслідування «так саом, як і в разі вчинення будь-якого іншого тяжкого злочину відповідно до внутрішнього права України». «У разі надходження згаданого прохання компетентні органи України готові забезпечити швидке, повне й неупереджене розслідування й судовий розгляд згаданого кримінального провадження», – підкреслив А. Аваков.
…

Правда України

Заступник начальника Національної поліції Василь Паскал подав рапорт про відставку. Про це в неділю інформує в мережі глава МВС Арсен Аваков.

У своєму коментарі Аваков дав зрозуміти, що не схвалює тиск громадських активістів, які вимагали відставки Паскала, але зазначив, що поважає такий вчинок офіцера.

Нагадаємо, що ввечері 29 листопада про це говорили керівник Нацполіції Хатія Деканоідзе.

“Ми довго говорили з ним… У нас спільна справа – перебудовувати систему та структуру, де мають працювати не лише Хатія, наша команда чи поліцейські. Наш успіх буде спільним успіхом, це найголовніше. Він також так вважає: нам (на шляху реформування) потрібні допомога і підтримка суспільства, громадян”, – зазначила вона.

Деканоідзе додала, що попри його важливий досвід роботи “на систему і у системі МВС”, його рішення про написання рапорту є правильним.

“Сам він про це скаже більше”, – додала вона.

Як відомо, 4 листопада Кабмін звільнив Паскала з посади заступника міністра внутрішніх справ, на який його було призначено в грудні 2014 року, у зв’язку з переходом на іншу роботу.

24 листопада Паскал був призначений першим заступником голови Національної поліції – начальником кримінальної поліції.

За даними ЗМІ, саме Паскал відповідав за переслідування учасників студентського Майдану. Крім того, його пов’язують з провокаціями, які відбувалися під будівлею Верховної Ради 31 серпня 2015. Активісти також заявляють, що Паскал підпадає під люстрацію із забороною обіймати посади в органах державної влади, однак уникає люстрації через рішення суду.

27 листопада активісти Громадського люстраційного комітету і народні депутати України прийшли під стіни МВС з вимогою звільнити з посади першого заступника голови Національної поліції України – начальника кримінальної поліції Василя Паскала.

У свою чергу глава Нацполіції МВС України Хатія Деканоїдзе попросила передавати їй факти причетності її першого заступника Василя Паскала до злочинів під час Майдану.

28 листопада глава МВС Арсен Аваков назвав Василя Паскала, призначеного першим заступником глави Нацполіції, “найчеснішим міліціонером з тих, кого він знає”, і заявив, що звільнений із займаної посади він не буде.
…

Правда України

Олігарх Дмитро Фірташ ще до його затримання в Австрії придбав у Лондоні стару станцію метро Brompton Road за 53 мільйони фунтів стерлінгів, а ще раніше – будинок неподалік за 60 мільйонів фунтів стерлінгів. Про це йдеться у відеосюжеті журналістів Наталки Седлецької та Максима Савчука.

Вони виявили, що Фірташ має нерухомість у “серці Лондона”, яку він придбав, у тому числі, після Євромайдану в Україні.

Журналіст Олівер Буллоу виявив частину власності Фірташа у лондонському Brompton Square, 12-а. За його словами, він натрапив у списку телефонних абонентів на прізвище Фірташ і ім’я Лада (дружина Дмитра Фірташа і засновниця фонду Firtash Foundation – ред). По суті, це підвальне приміщення – журналіст припускає, що воно може коштувати 1,5 мільйони фунтів.

Однак Буллоу виявив, що Фірташ придбав у листопаді 2012 року ще й новобудову на Cottage Place, 8, – за 60 мільйонів фунтів стерлінгів. Це будівля у 5 поверхів, 2 з яких – під землею.

“У тому ж сквері Фірташ викупив іще один об’єкт – колишню станцію лондонського метро Brompton Road. Ця історична будівля коштувала українському газовому магнату 53 мільйони фунтів стерлінгів. Це два річних бюджети міста Ужгород”, – стверджують журналісти.

“Ця купівля відбулася одразу після розстрілів на Майдані (у Києві) та втечі Януковича з України в Росію – 27 лютого 2014 року”, – наголошують вони.

І заплатив Фірташ за цю будівлю на рахунки британського Міністерства оборони, на балансі якого була станція метро на лінії Пікаділлі (в районі Knightsbridge), якою користувалися до 1934 року, а під час Другої світової війни використовували як бункер.

У прес-службі Фірташа відмовилися коментувати інформацію про майно олігарха у Лондоні і подальшу долю старої станції метро.

Між тим, журналісти зазначають, що українські олігархи купують нерухомість у Лондоні для відмивання брудних грошей – здебільшого вони там не живуть, для них це “інвестиції”.

Так, як відомо, найбагатший бізнесмен України Рінат Ахметов володіє найдорожчими апартаментами в Лондоні – він є власником пентхаусу у комплексі One Hyde Park, який придбав за 136 мільйонів фунтів стерлінгів.

За 2,5 км від того місця розташована вілла Віктора Пінчука. За даними британського автора Марка Холлнгсворта, зять колишнього президента України витратив більше 70 мільйонів фунтів на будинок у Кенсінгтоні. Компанія Пінчука “East One” офіційно визнавала придбання 4-поверховго будинку там.

Журналісти зазначають, що Ольга Калетник – племінниця екс-“регіонала” Григорія Калетника, сестра Оксани Калетник та двоюрідна сестра Ігоря Калєтніка – має апартаменти за 200 м від пентхауса Ахметова: будинок 199 у Knightsbridge Apartments. Журналістів переконували, що в тих апартаментах Ольга Калетник не мешкає, а здає їх.
…

Правда України

У Сімферополі в суботу мешканці будинку №35 на вулиці Бела Куна перекрили об’їзну трасу, вимагаючи подачі електроенгергії.

Спочатку протестуючих було 30 осіб, з часом їх число збільшилося до 50, передає “МК в Крыму”.

Мешканці повідомили, що в їхньому будинку світла немає два дні.

“Увечері світло нам нарешті дали по тому графіку, який у них встановлений. Але через 10 хвилин згоріла одна фаза, потім всі три! Аварійна служба” Крименерго “спочатку відповідала, що заявка прийнята, потім – не можемо прийняти. Нам сказали, що вже пізно виїжджати”, – зазначила одна з мешканців.

О 22.50 в будинку з’явилося світло і люди розійшлися.

Тим часом МНС Росії бреше, що в Криму не залишилося жодного повністю знеструмленому населеного пункту, триває доставка генераторів на півострів.

“Станом на 29 листопада в Криму в населених пунктів, в яких повністю відсутня електроенергія, немає”, – зазначив представник відомства.

У МНС повідомили, що автономними джерелами електроживлення забезпечена робота всіх станцій операторів зв’язку.
…

Правда України

Ціни на продовольчі товари виростуть, якщо не вдасться швидко замістити імпорт з Туреччини. Про це заявив заступник голови Мінекономрозвитку Олег Фомічов.

За його словами, Туреччина – “п’ятий торговий економічний партнер з дуже великим товарообігом”.

“З одного боку, це позначається на товарообігу, з іншого боку, значна частина продукції – це продовольство. Якщо не вдасться швидко його замістити, то продовольство, яке поставляється (з Туреччини), – ймовірність підвищення цін на продовольство теж є, хоча і мінімальна, тому що частка все-таки невелика в загальній частці продовольства”, – сказав заступник голови МЕР.

Нагадаємо, 28 листопада, президент РФ підписав указ “Про заходи щодо забезпечення національної безпеки РФ і захист громадян РФ від злочинних та інших протиправних дій і про застосування спеціальних економічних заходів щодо Турецької Республіки”.

Також від 1 січня 2016 року призупиняється дія закону про безвізовий режим для громадян Туреччини, “за винятком громадян, які мають дозвіл на тимчасове проживання або дозвіл на проживання на території РФ, а також громадян, які направляються на роботу в диппредставництва та консульські установи Туреччини на території РФ та членів їх сімей “.
…

Правда України

У Києві в офіс олігарха Ріната Ахметова намагатися потрапити молодики з фаєрами і димовими шашками, які влаштували акцію біля будівлі “СКМ” на вул. Десятинній.

Фото акції під будівлею офісу у мережі виклав активіст Олександр Рудоманов.

Згідно його дописів, учасники акції зібралися на Майдані Незалежності, після чого рушили на вул. Десятинну.

Активістів зустріли правоохоронці у повному обмундируванні. Під час акції молодики, які ховали обличчя, запалили фаєри та використали димові шашки та вигукували “Ахметов, геть з України”.

Після нетривалого протистояння активісти залишили місце події.

Про затриманих чи поранених під час заходу не повідомляється.

Як відомо, 22 листопада учасники масових заходів на Майдані зайшли на вул. Десятинну у будівлю, де розміщено офіс холдинга “СКМ”, підконтрольного олігарху Рінату Ахметову. Згодом стало відомо, що учасники акції розбили камери відеоспостереження і зламали двері.

“Компанія розцінює подію як акт побутового вандалізму”, – заявили в СКМ.
…

Правда України